19 жовтня 2026 року віцепрем’єр уряду РФ Олександр Новак заявив, що російський дизель почне надходити на американський ринок протягом 15–20 днів після укладення комерційних контрактів. Наступного дня OFAC видала тимчасову генеральну ліцензію до квітня 2027 року, яка дозволяє постачання дизельного пальна з РФ на світовий ринок.
Від ліцензії до відплиття танкерів
Міністерство фінансів США заявило, що ліцензія відповідає попереднім діям відомства та відповідає чинним законам і нормативним актам. 27 жовтня посольство Росії в Південно-Африканській Республіці повідомило, що три танкери з дизелем прямують до США. На момент завантаження підтверджених покупців їхніх вантажів не було.
Комерційні власники суден кілька тижнів шукали покупців. Представники адміністрації Дональда Трампа приватно просили американські компанії прийняти російський дизель, пропонуючи значні знижки, але бізнес ухилявся через репутаційні та юридичні ризики.
Маршрут без кінцевого порту
Демократи в Палаті представників і Сенаті надіслали портам, банкам та енергетичним компаніям листи з попередженням про можливу кримінальну відповідальність за операції з російським дизелем. Сенатор Річард Блюменталь закликав власників Agioi Fanendes і PVT Azura змінити курс.
Agioi Fanendes під прапором Мальти перевозить приблизно 40 тисяч тонн дизеля. Спочатку порт призначення вказували як порт Нью-Йорка та Нью-Джерсі, а потім змінили на «за розпорядженням». Попередньо судно мало прибути 7 листопада 2026 року, але наступний порт заходу наразі не визначений. PVT Azura мав прибути до Норфолка, штат Вірджинія.
Залишити відповідь