Страта полоненого ЗСУ біля Ялти: ролі прокуратури, омбудсмена та міжнародних інституцій

Страта полоненого ЗСУ біля Ялти: ролі прокуратури, омбудсмена та міжнародних інституцій

13 липня у районі села Ялта Комарської сільської громади на Донеччині представники Збройних сил РФ взяли у полон українського військовослужбовця Збройних Сил України. Після допиту один з окупантів віддав наказ стратити бійця, а інший розстріляв його з вогнепальної зброї. Про інцидент повідомила Донецька обласна прокуратура 24 липня 2026 року.

Роль Донецької обласної прокуратури

Донецька обласна прокуратура виступила головним державним органом, який оприлюднив інформацію про інцидент і зареєстрував кримінальне провадження. У її повідомленні йдеться, що розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини. Прокуратура координує встановлення обставин події та осіб, причетних до наказу і безпосереднього виконання страти.

Позиція Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець публічно кваліфікував страту військовополоненого як грубе порушення Женевських конвенцій, норм міжнародного гуманітарного права та тяжкий міжнародний злочин. У межах своїх повноважень омбудсмен надіслав офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй із викладенням обставин інциденту.

Залучені інституції та їхні функції

У справі фігурують кілька інституцій з чітко визначеними ролями:

  • Збройні Сили України — сторона, яку представляв загиблий військовослужбовець.
  • Збройні сили РФ — сторона, чиї представники взяли полоненого та скоїли страту.
  • Верховна Рада — інституція, посаду Уповноваженого з прав людини якої обіймає Дмитро Лубінець.
  • Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організація Об’єднаних Націй — адресати офіційних звернень омбудсмена.