Колишній міністр оборони України Михайло Федоров дав інтерв’ю The New York Times, опубліковане 31 липня 2026 року, у якому відтворив хронологію подій, що призвели до його звільнення. За словами Федорова, спочатку президент Володимир Зеленський звільнив його з посади, а після хвилі протестів — головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Конфлікти та причини відставки
За шість місяців роботи на посаді Федоров ініціював перевірки працівників Міноборони на поліграфі для виявлення осіб із можливими зв’язками з оборонними підрядниками. Він заявив, що саме жорсткі конфлікти з військовим керівництвом, використання поліграфа та протистояння з оборонними лобістами стали причинами його відставки. Лобісти оборонних компаній, за словами ексміністра, активно домагалися його звільнення через суперечку щодо стратегії ведення війни.
Після звільнення та реакція
Зеленський пропонував Федорову посаду віцепрем’єра з цифрових інновацій, від якої той відмовився, назвавши її «декоративною». У п’ятницю в центрі Києва мала відбутися ще одна акція протесту проти звільнення Федорова, участь у яких він сам не планує. Ексміністр також заявив, що не має наміру ставати політичним опонентом Зеленського до завершення війни і не погодиться повернутися до уряду, якщо йому не запропонують знову очолити Міноборони.
Залишити відповідь