У ніч на 11 серпня металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі, який виробляє чавун і сталь із 1933 року, зазнав масованого ракетного удару. За даними репортажу німецького видання Der Spiegel, після атаки жодна з чотирьох доменних печей не працювала, виробництво опинилося під загрозою повної зупинки. Загинули 8 працівників, 26 були поранені.
Системний характер кризи
Der Spiegel описує ситуацію навколо «Запоріжсталі» як частину системного скорочення української металургійної бази. Безпосередньо на підприємстві працюють близько 8 тис. осіб, а з урахуванням постачальників, логістичних компаній, енергетики та комунального сектору комбінат забезпечує роботою близько 50 тис. осіб. Раніше 70% сталі із Запоріжжя йшло на експорт.
Чому зупинка особливо вразлива
Окрім самого удару, металургія Запоріжжя стикається з накладеними обмеженнями: єдина в Україні шахта коксівного вугілля припинила роботу через війну, чорноморські порти значною мірою зупинили діяльність, а Європейський Союз зменшив імпортні квоти для української сталі. Після 2014 року Україна втратила низку великих підприємств на окупованих територіях, а після початку повномасштабної війни — «Азовсталь» і Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Ситуацію для Запоріжжя ускладнює близькість фронту та регулярні удари, зокрема керованими авіабомбами.
Генеральний директор «Запоріжсталі» Тарас Шевченко, за переказом обох українських джерел із посиланням на Der Spiegel, назвав масштаб руйнувань найбільшим з часів Другої світової війни. Оригінальний контекст цитати у Der Spiegel не верифіковано.
Залишити відповідь