Загальний суд Європейського Союзу 9 вересня 2026 року відхилив позов попереднього уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, який вимагав скасувати рішення Ради ЄС про спрямування Україні процентних доходів від заморожених активів Центрального банку Росії через Європейський фонд миру. Про це повідомила пресслужба суду.
Підстави відмови у розгляді
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є стратегічним вибором у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, яка значною мірою захищена від судового перегляду. Загальний суд відхилив позов на тій підставі, що він не підпадає під юрисдикцію судової влади ЄС, і не оцінював законність механізму використання доходів по суті.
Аргументи Будапешта та контекст рішень
Уряд Орбана стверджував, що Європейський фонд миру порушив законодавство ЄС, проігнорувавши угорське вето, оскільки Угорщина нібито не була «державою-членом, яка робить внески», та що державу-члена «необґрунтовано і без правових підстав» позбавили права голосу. У 2024 році Рада ЄС ухвалила два рішення щодо спрямування надзвичайних доходів від заморожених російських активів на підтримку України та визначила порядок їх розподілу, а 21 червня 2024 року комітет EPF ухвалив рішення про перший транш на підтримку Збройних Сил України.
Обсяг підтримки через EPF
- У період з 2022 по 2024 рік ЄС мобілізував €6,1 мільярда в межах Європейського фонду миру для задоволення нагальних військових і оборонних потреб України.
- У 2024 році ЄС збільшив фінансову стелю EPF на €5 мільярдів, створивши спеціальний Фонд допомоги Україні.
- Загальна сума фінансової підтримки через EPF становить €11,1 мільярда.
Після парламентських виборів у квітні 2026 року новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром переглянув зовнішньополітичну доктрину, визначивши Росію як загрозу, а 8 вересня Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 російських дипломатів.
Залишити відповідь